Інформаційний простір Telegram в Україні характеризується високим ступенем анонімності, колосальним охопленням аудиторії та відсутністю суворої алгоритмічної модерації, що створює ідеальні умови для застосування технологій соціального інжинірингу. 

Під час глибинного аналізу гілок коментарів під найбільш резонансними публікаціями (так званими «гарячими темами» щодо мобілізації, корупції чи геополітичних зрушень) було виявлено чіткий поділ трафіку на три основні категорії. Статистичний аналіз активності показує аномальну концентрацію коментарів від вузької групи облікових записів. 

У деяких галузях обговорень, наприклад, щодо заяв Дональда Трампа про зняття санкцій з російської нафти, до 72% топових коментарів генеруються всього кількома профілями, що є незаперечною ознакою скоординованої неавтентичної активності.10

Категорія трафікуОцінна частка у резонансних темахОсновні маркери та патерни поведінкиСтратегічна мета
Російське ІПСО40% – 45%Використання неймінгу формату Ім’я_Цифри (наприклад, @Andrey_9748). Системна трансляція тез про «зовнішнє управління», «зраду Заходу», «некомпетентність Києва». Перекладання вини за війну на українську владу.10Дестабілізація суспільства, зрив мобілізації, підрив довіри до державних інституцій та західних партнерів.
Органічний трафік30% – 35%Висока емоційність, фокусування на побутових аспектах виживання (ціни на продукти, паливо, безпеку сімей). Агресивна реакція на вкидання та дії влади. Відсутність системності у публікаціях.8Вираження реальних страхів, пошук інформації для фізичного та економічного виживання, соціальна розрядка.
Українські ботоферми20% – 25%Уніфікована лексика (маркерні слова “потужно”, “незламно”). Агресивний захист дій влади чи, навпаки, системні атаки опозиційних ботів на президента (теги «зелена пліснява», «95 квартал»).8Формування штучного консенсусу, захист репутації політичних набоїв, маргіналізація критиків влади.

Сучасні російські інформаційно-психологічні операції в Україні еволюціонували. Вони вкрай рідко створюють фейки з нуля, розуміючи, що відверта брехня швидко спростовується фактчекерами. Набагато більш ефективною та руйнівною стратегією є захоплення реального приводу новин, часто негативного, та його радикальне семантичне перепакування для стимуляції глибокого розколу в українському суспільстві.11 Вплив цієї діяльності оцінюється як критично високий, оскільки паразитує на об’єктивної втоми населення від тривалої війни.

Класичним прикладом застосування тактики рефлексивного контролю є інцидент, що стався в березні 2026 року в Угорщині. За офіційними даними, угорська влада, використовуючи спецназ і бронетехніку, затримала два інкасаторські автомобілі державного «Ощадбанку», які прямували регулярним транзитним маршрутом з Австрії до України. В автомобілях знаходилися колосальні активи: 40 мільйонів доларів США, 35 мільйонів євро та 9 кілограмів банківського золота, призначені для підтримки ліквідності українського готівкового ринку.6 Семеро українських інкасаторів утримувалися у наручниках під дулами автоматів протягом 28 годин, не маючи доступу до адвокатів та консула.14 Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга справедливо та жорстко кваліфікував дії офіційного Будапешта як «державний тероризм», «рекет» та «захоплення заручників», вказавши на порушення міжнародних конвенцій.12

Логічно було б очікувати на консолідацію українського суспільства перед відверто ворожими діями уряду Віктора Орбана. Проте російське ІПСО миттєво перехопило ініціативу в анонімних Telegram каналах. Фокус дискусії був штучно, але майстерно зміщений з агресії Угорщини на внутрішню гіпотетичну українську корупцію.12

Мережі ботів почали масово вкидати і масштабувати наратив про «вивезення награбованого українськими елітами» та «відмивання грошей».6 Для закріплення цього наративу використовувалася специфічна кримінальна та маргінальна лексика: державний банк був перейменований ботами на «Общак-банк», а безпрецедентні дії угорського прем’єра подавалися не як атака на суверенітет України, а як «крисятництво із загального казана» («крав у злодія»).6 Угорський міністр закордонних справ Петер Сійярто підіграв цьому наративу, заявивши про можливу причетність «української військової мафії» та втручання у угорські вибори.11 

В результаті скоординованої інформаційної атаки реальний акт міждержавної ворожості був успішно конвертований у внутрішній антиурядовий бунт у цифровому просторі. Громадяни у коментарях почали вимагати розправ не над владою Угорщини, а над українськими чиновниками.

Аналогічний механізм застосовується під час висвітлення глобальних подій. На тлі військової операції США та Ізраїлю проти Ірану світові ціни на нафту марки Brent пробили психологічну позначку, досягнувши 110–119,5 доларів за барель.1 Президент США Дональд Трамп у своїй риториці назвав високі ціни на енергоносії «невеликою платою за мир та безпеку», які настануть після ліквідації ядерної загрози Ірану.8 Водночас, у ЗМІ з’явилася інформація про готовність адміністрації Трампа послабити санкції проти російської нафти для стабілізації світового ринку.2

Російське ІПСО використало цей фактаж для розгону наративу про «тотальну зраду Заходу». В українському сегменті Telegram активно насаджувалась думка про те, що США рятують економіку РФ, тоді як Україну «розвели як лохів», змусивши відмовитися від ядерної зброї.10 Впроваджувалися тези про те, що війна на Близькому Сході — це колосальний фінансовий подарунок персонально Володимиру Путіну, який тепер отримає надприбутки для продовження агресії проти України.8 Таким чином, об’єктивні геополітичні труднощі трансформуються у почуття екзистенційної приреченості та недовіри до ключових стратегічних партнерів.

Протидія російському ІПСГ у цифровому середовищі часто беруть на себе українські політичні ботоферми, афілійовані з різними політичними силами. Проте оцінка їхньої корисності призводить до невтішних висновків: діяльність внутрішніх фабрик тролів завдає істотної шкоди інформаційному здоров’ю нації та морально-психологічному стану суспільства.8

Головна мета провладних ботоферм полягає у створенні ілюзії тотальної підтримки урядових рішень, захисті офіційних осіб від критики та формуванні так званої «токсичної позитивності». Їхні методи включають масове використання шаблонних патріотичних фраз, некритичне вихваляння будь-яких дій керівництва та агресивне навішування ярлика «агент Кремля» або «ухилист» на будь-якого користувача, що виражає обґрунтований скепсис.8 Опозиційні ж ботоферми мають на меті максимальну дискредитацію чинної влади, фокусуючись на будь-яких невдачах і активно використовуючи чорний піар.9

Шкода цієї діяльності колосальна. 

В умовах важкої екзистенційної кризи, щоденних втрат і високого рівня стресу, органічні користувачі мають гостру, майже фізичну чутливість до фальшу. Примітивні та агресивні наративи ботоферм викликають у реальних громадян ефект різкого відторгнення. Замість консолідації суспільства такі дії владних та опозиційних цифрових структур лише підтверджують підозри громадян у тому, що політики намагаються маніпулювати ними, ігноруючи реальний біль та проблеми.8 

Це створює порочне замкнене коло: російське ІПСО атакує вразливі точки, українські ботоферми невміло і агресивно захищаються, а органічне суспільство відчуває ненависть до обох сторін, що наростає, занурюючись у стан соціальної аномії та відчуження від держави.

Глибокий аналіз контенту виявляє катастрофічний когнітивний дисонанс між тим, що транслює державна машина та тим, що є нагальною потребою громадян. Це не просто різниця у тематиці, це фундаментальна відмінність в оптиці сприйняття реальності.

Офіційний публічний порядок денний, що транслюється через звернення Президента, заяви Міністерства закордонних справ та національний телемарафон, сфокусований на макрорівні. Держава оперує категоріями великої геополітики, глобальної безпеки та макроекономіки. 

Водночас потреби громадян жорстко приземлені на мікрорівні та сфокусовані на фізичному та побутовому виживанні. Цей контраст породжує гострі конфлікти сприйняття. Коли офіційні особи рапортують про дипломатичні баталії за 40 мільйонів доларів заарештованих активів у Будапешті, громадяни у коментарях не відчувають гордості за державну позицію. Навпаки, вони вимагають відповіді на питання, чому такі колосальні обсяги готівки та золота взагалі перебували за кордоном під час війни, масово підозрюючи корупційні «схеми» еліт.12 

Смисловий розрив активно і дуже успішно використовується російським ІПЗГ. Різниця в повістках служить ідеальним грунтом для конструювання образу «еліт, що зажерлися, абсолютно відірваних від потреб простого народу». Як показують дослідження 4, це веде до конструювання образу держави як потенційного ворога громадянина та стрімкого зростання популістських настроїв, заснованих на протиставленні «еліти» та «народу».4

Клікбейт, алармізм та морально-психологічний стан

Інформаційний простір Telegram функціонує за законами жорсткої «економіки уваги», де швидкість споживання контенту є максимальною, а конкуренція за погляд читача — безпрецедентна. Щоб вижити і монетизувати трафік, адміністратори анонімних мереж і навіть деякі офіційні медіа вдаються до агресивного клікбейту, вибіркової подачі виключно «гарячих» новин.9

Аналіз структури заголовків топових Telegram-каналів показує систематичне застосування класичних алармістських патернів. Новини формулюються виключно через призму «неминучої катастрофи» чи «тотальної зради». Наприклад, найскладніша ситуація з енергоносіями в Європі подається під безапеляційним заголовком «Газу у Британії вистачить лише на два дні».20 Тяжка ситуація на фронті описується через парадоксальні конструкції, що посилюють тривогу: відступ з Гуляйполя подається як «місто майже окуповане, але це частина задуму», що моментально викликає когнітивний дисонанс і підриває віру в компетентність військового командування.20

Вибіркова подача контенту призводить до того, що будь-які позитивні, стабілізуючі чи нейтральні новини системно песимізуються алгоритмами людської уваги (і самими редакторами каналів), поступаючись місцем крові, руйнуванням, корупційним скандалам та політичним інтригам. 

Вплив на психіку

Тривалий, багатомісячний вплив подібного токсичного інформаційного коктейлю має руйнівний вплив на морально-психологічний стан українського суспільства. Дані контент-аналізу та моніторингу насильницької риторики 4 виявляють кілька критично небезпечних тенденцій:

  1. Тотальний політичний цинізм та недовіра. Перебуваючи під постійним інформаційним тиском громадяни виробляють захисний механізм у вигляді абсолютної недовіри до будь-якої публічної інформації. Заяви світових лідерів, таких як Дональд Трамп про швидкий кінець війни, зустрічаються не з надією, а з відвертими глузуваннями та образами («рудий маразматик», «дев’яту війну закінчує»).11 Будь-яка новина, навіть найпозитивніша, розглядається виключно через призму пошуку прихованої вигоди еліт («Кому це вигідно?»).
  2. Нормалізація та стигматизація насильства. Постійна присутність у стрічці новин нецензурованих кадрів руйнувань, розірваних тіл противника, а також відеороликів з жорсткими затриманнями на вулицях з боку співробітників ТЦК, стирає природні емпатичні бар’єри людської психіки. Дослідники відзначають нормалізацію актів насильства у громадському просторі.4 Агресія, накопичена у цифровому вакуумі, неминуче вихлюпується на вулиці. Вищезгадані напади груп цивільних на автомобілі ТЦК (на Волині) чи поножовщина у Дніпрі 15 у коментарях анонімних каналів часто не засуджуються як кримінальні злочини, а маргіналізуються чи навіть романтизуються як акти «боротьби простого народу за справедливість проти свавілля».8
  3. Глибока соціальна атомізація. Замість об’єднання перед зовнішньою загрозою, клікбейтна подача новин дробить суспільство на непримиренні, ворогуючі фракції. Інформаційне поле штучно нацьковує людей: «фронтовики» протистоять «уклоністам», «біженці, що виїхали» ненавидять «залишилися», прихильники жорсткої та безкомпромісної мобілізації вступають у конфлікт із захисниками цивільних прав.8 Ця фрагментація унеможливлює ведення конструктивного соціального діалогу, послаблюючи внутрішню стійкість держави.

Репутаційна динаміка лідерів

Анонімні Telegram-канали виступають найпотужнішим, непідзвітним інструментом формування та руйнування репутаційних профілів ключових політичних та військових фігур. Аналіз згадок Президента Володимира Зеленського, Кирила Буданова та Михайла Федорова демонструє, як легко цифровий простір може конструювати героїв чи знищувати рейтинги довіри незалежно від реальних інституційних досягнень.

Володимир Зеленський

В офіційній державній хроніці Президент України постає як невтомний дипломат, лідер опору та Верховний головнокомандувач: він ініціює міжнародні коаліції, підписує закони про мобілізаційні відстрочки для молоді, особисто відвідує передові позиції на Донеччині, вимагає від Заходу посилення безпеки щодо проведення енергетичної безпеки.2

Проте система анонімних каналів та секції коментарів під новинами методично, крок за кроком, руйнують цей образ. У просторі, що не модернізується, Володимир Зеленський став головною мішенню як для російських фахівців ІПСО, так і для сіток внутрішньої політичної опозиції.9 Його діяльність у Telegram описується переважно через призму їдкого сарказму, звинувачень у некомпетентності та корупції його оточення. 

Більше того, ІПСО активно просуває деструктивний наратив, який перекладає провину за початок повномасштабної війни з агресора на українського лідера. У коментарях постійно мусується теза про те, що «Росія нібито хотіла миру, але Зеленський обдурив (кинув) Путіна».10 Будь-які невдачі на міжнародній арені, затримки західної допомоги чи непопулярні, але необхідні жорсткі заходи мобілізації особисто асоціюються з ним. Постійні зневажальні посилання до його минулої професії («95 квартал») використовуються для системної девальвації його поточного статусу.10 У результаті синергія ІПСО та опозиційних ботів суттєво підточує особистий рейтинг довіри до президента серед органічних користувачів, ефективно конвертуючи природну втому населення від війни у ​​пряму, гостру політичну антипатію.

Кирило Буданов

В інформаційне поле впроваджено наратив про те, що Буданов, зламавши класичні світові практики обережної дипломатії, «перетворив повернення полонених на свою особисту гуманітарну місію під час активної фази війни».7 Успішні масштабні обміни подаються як його особисте визначне досягнення.20

Органічні користувачі реагують на ці конкретні новини з вдячністю та позитивом, іноді називаючи його «супер людиною».25 Проте великі анонімні канали, що спеціалізуються на інсайдах (подібні до «Легітимного» чи «Резидента», чиї наративи постійно циркулюють в інфополі), намагаються нівелювати цей позитив, жорстко вплітаючи фігуру Буданова в брудні кулуарні інтриги влади. Мережі ботів намагаються порівнювати його з іншими функціонерами (зокрема, з главою ВП Андрієм Єрмаком), заявляючи, що після гіпотетичних підвищень він «став гіршим», або безапеляційно припускаючи, що вся його публічна активність — це не більше, ніж цинічний «піар» на крові на тлі жорстокої апаратної боротьби за контроль над контрольом.25 Проте виключно за рахунок жорсткої прив’язки до такої сакральної та емоційно безпрограшної теми, як порятунок життів українських солдатів з полону, репутація Буданова в Telegram зберігає значний запас міцності і страждає від інформаційних атак значно менше, ніж репутація суто політичного керівництва країни.

Михайло Федоров

 Михайло Федоров традиційно асоціюється з прогресом, цифровізацією державних послуг, виробництвом дронів та технологічними проривами. Офіційний порядок денний регулярно і з гордістю висвітлює феноменальні успіхи України в розробці безпілотних систем (наприклад, масштабування виробництва дронів «Дикі Шершні» або унікальних систем перехоплення P1-Sun, кадри роботи яких навіть провідні світові ЗМІ, такі як Fox News, помилково вважають секретними розробками американського ВПК).22

Однак екосистема анонімних Telegram-каналів цинічно використовує історичну недовіру, що глибоко вкоренилася в українському суспільстві, до будь-яких державних закупівель для завдання цілеспрямованих ударів по репутації Федорова. Будь-які нові ініціативи міністерства — чи то запровадження передових CRM-систем для управління логістикою армії чи виділення державних грантів на приватні IT-розробки — негайно, без надання доказів, сумніваються.

У коментарях та інсайдерських вкиданнях інновації Федорова часто й методично маркуються токсичними словами «схеми», «розпил бюджетів» чи «порожній техно-піар».7 Ботоферми активно і системно просувають думку, що за красивим фасадом тотальної діджиталізації ховається масштабна корупція, а реального ефекту, що відчутно, на лінії фронту від цих багатомільйонних проектів нібито немає. Таким чином, навіть об’єктивно успішні та визнані у світі кейси Федорова «токсифікуються» анонімними каналами. Ці майданчики майстерно експлуатують підсвідому народну переконаність у тому, що будь-який високопосадовець в Україні за умовчанням наживається на війні, тим самим нівелюючи політичний капітал.

Багатовимірний вплив Telegram

Вплив месенджера Telegram на українське суспільство в умовах війни носить безпрецедентно двоїстий, парадоксальний характер. Платформа стала одночасно рятівним колом та троянським конем для національної безпеки.

З одного боку, Telegram виконує критично важливу екзистенційну функцію оперативного інформування населення. В умовах регулярних масованих ракетних атак, нальотів дронів-камікадзе та раптових відключень електроенергії саме анонімні та моніторингові канали (так звані «радари загроз», наприклад, канал «Миколаївський Ванек») буквально рятують життя тисяч людей. Вони надають громадянам надточну інформацію про вектори руху ворожих безпілотників та балістичних ракет у реальному часі, часто значно випереджаючи неповороткі офіційні державні системи оповіщення.12 У цьому вимірі Telegram є незамінним інструментом цивільної оборони.

З іншого боку, ця ж платформа перетворилася на абсолютно неконтрольований цифровий полігон, масштабну арену інформаційної війни, де щоденно руйнується базова тканина соціальної солідарності українців. 

Повна відсутність інституційної модерації та анонімність дозволяють російському ІПСО масштабувати до національних розмірів будь-яку локальну внутрішню кризу. Силові дії співробітників ТЦК у регіонах, перебої з електропостачанням, корупційні розслідування або міжнародні дипломатичні скандали (як у обурливому випадку із захопленням інкасаторів в Угорщині) негайно конвертуються ворожими мережами в глобальні наративи про те, що «держава продовжує виграти». елітам, що наживаються на крові».4

Очевидно, що медійний ландшафт України 2026 року незворотно трансформувався. Хоча якісні медіа намагаються запроваджувати моделі платної підписки, де достовірність є головною цінністю, левова частка населення залишається у заручниках безкоштовних анонімних агрегаторів.3 Діяльність українських політичних ботоферм, які марно намагаються перекричати ці ворожі наративи агресивним ура-патріотизмом чи нападками на критиків влади, лише посилює і так важку ситуацію. Замість заспокоєння, вони породжують у суспільстві тотальну недовіру взагалі до будь-якої інформації, що виходить із цифрового простору.8

Пересічний український громадянин, який щодня споживає токсичний клікбейт про «неминуче застосування ядерної зброї», «економічний крах через ціни на нафту», «швидку зраду з боку США» та «беззаконня військкомів», неминуче впадає у стан вивченої безпорадності, тяжкої психології.9

У результаті ми спостерігаємо вкрай небезпечний соціологічний феномен: у той час як державні лідери намагаються вести складну багатовекторну міжнародну політику, боротися за санкції та апелювати до європейських цінностей солідарності, значна частина населення, перебуваючи під безперервним тиском інформаційних маніпуляцій у Telegram, дедалі більше. 

Суспільство замикається у вузькому контурі особистого фізичного виживання, недовіри до інститутів та взаємної соціальної агресії. 

Врегулювання цього наростаючого інформаційного дисонансу та відновлення довірчої комунікації між державою та суспільством у цифровому середовищі є завданням не менш критичним для виживання нації, ніж утримання фізичної лінії фронту. Без перемоги в умах громадян, перемога на полі бою може виявитися недосяжною.

Ігор Акімов, соціальний інженер, Директор Інституту соціальної динаміки та безпеки KRONOS

У розслідуванні активно використовувалися інструменти OSINT та штучний інтелект, зокрема моделі Gemini та Grok. Методи OSINT дозволили збирати та аналізувати відкриті дані з різних джерел, включаючи соціальні мережі, публічні бази даних та веб-ресурси. Gemini забезпечував глибокий аналіз текстових даних, виявлення закономірностей та прогнозування, тоді як Grok, створений xAI, використовувався для обробки складних запитів та генерування точних висновків на основі великих обсягів інформації. Поєднання цих технологій дозволило значно пришвидшити процес розслідування, підвищити точність отриманих результатів та виявити зв’язки, які могли б залишитися непоміченими традиційними методами.

Джерела
  1. Республіканці у прольоті? Адміністрація Трампа в паніці від зростання цін на нафту, – CNN,  https://www.rbc.ua/rus/news/respublikantsy-prolete-administratsiya-trampa-1773113050.html
  2. США розглядають послаблення санкцій проти нафти РФ, аби стабілізувати світові ціни на сировину, – Reuters,  https://espreso.tv/ekonomika-ssha-rozglyadayut-poslablennya-sanktsiy-proti-nafti-rf-abi-stabilizuvati-svitovi-tsini-na-sirovinu-reuters
  3. Як війна змінила медіа України: стандарти, телемарафон та Telegram у 2026 – Інститут масової інформації,  https://imi.org.ua/monitorings/strategiya-stijkosti-yak-rozvyvalys-ukrayinski-media-v-chasy-povnomasshtabnoyi-vijny
  4. Насильницька риторика в українських Telegram-каналах: звіт,  https://oporaua.org/viyna/nasil-nic-ka-ritorika-v-ukrayins-kih-telegram-kanalah-zvit-25941
  5. Найпопулярніші телеграм-канали в Україні системно поширюють насильницькі наративи, — дослідження «Опори» – MediaSapiens.,  https://ms.detector.media/internet/post/38972/2026-02-18-naypopulyarnishi-telegram-kanaly-v-ukraini-systemno-poshyryuyut-nasylnytski-naratyvy-doslidzhennya-opory/
  6. СИРІ_ДАНІ_UA52_2_2026-03-08_06-28.docx
  7. СИРІ_ДАНІ_UA50_1_2026-03-08_06-28.docx
  8. НЕРАВІ_ДАНІ_UA50_1_2026-03-09_04-35.docx
  9. СИРІ_ДАНІ_UA52_2_2026-03-07_08-26.docx
  10. НЕРАВІ_ДАНІ_UA50_1_2026-03-10_06-02.docx
  11. НЕРАВІ_ДАНІ_UA52_2_2026-03-10_06-02.docx
  12. НЕРАВІ_ДАНІ_UA50_1_2026-03-06_06-43.docx
  13. Угорщина планує утримувати вилучені в Ощабанку гроші та золото два місяці – законопроєкт можуть розглянути 10 березня,  https://mind.ua/news/20302044-ugorshchina-planue-utrimuvati-vilucheni-v-oshchabanku-groshi-ta-zoloto-dva-misyaci-zakonoproekt-mozhut-rozg
  14. МЗС: Інкасаторів Ощадбанку, затриманих в Угорщині, 28 годин тримали в кайданках. Одному з них стало погано і він втратив свідомість – Бабель,  https://babel.ua/news/125434-mzs-inkasatoriv-oshchadbanku-zatrimanih-v-ugorshchini-28-godin-trimali-v-kaydankah-odnomu-z-nih-stalo-pogano-i-vin-vtrativ-svidomist
  15. На Волині сім цивільних автомобілів переслідували службове авто ТЦК і силоміць забрали військовозобов’язаного – LB.ua,  https://lb.ua/society/2026/03/09/726393_volini_sim_tsivilnih_avtomobiliv.html
  16. Заблокували рух і розбили скло автівки: на Волині напали на групу оповіщення ТЦК та СП | АрміяInform,  https://armyinform.com.ua/2026/03/09/zablokuvaly-ruh-i-rozbyly-sklo-avtivky-na-volyni-napaly-na-grupu-opovishhennya-tczk-ta-sp/
  17. Цивільні на семи авто заблокували машину ТЦК на Волині та забрали військовозобов’язаного,  https://www.slovoidilo.ua/2026/03/08/novyna/bezpeka/cyvilni-semy-avto-zablokuvaly-mashynu-tczk-volyni-ta-zabraly-vijskovozobovyazanoho
  18. На Волині цивільні напали на авто ТЦК й силоміць забрали військовозобов’язаного,  https://www.pravda.com.ua/news/2026/03/08/8024507/
  19. На Волині цивільні напали на автомобіль ТЦК та звільнили військовозобов’язаного,  https://zahid.espreso.tv/novyny-volyni-na-volini-grupa-tsivilnikh-peresliduvala-avto-ttsk-pobila-viyskovikh-i-zvilnila-viyskovozobovyazanogo
  20. НЕРАВІ_ДАНІ_UA52_2_2026-03-09_04-35.docx
  21. Партія Орбана подала законопроєкт про затримання в Угорщині вилученої готівки та золота Ощадбанку – Укрінформ,  https://www.ukrinform.ua/rubric-world/4099739-partia-orbana-podala-zakonoproekt-pro-zatrimanna-vilucenoi-gotivki-ta-zolota-osadbanku.html
  22. НЕРАВІ_ДАНІ_UA52_2_2026-03-06_06-43.docx
  23. Жорстке інтерв’ю КИРИЛА БУДАНОВА! ЕКСКЛЮЗИВ! Керівник ОП відверто про переговори з РФ, США та Китай,  https://www.youtube.com/watch?v=yS9bhPOrt14
  24. Буданов перетворив повернення полонених на свою особисту гуманітарну місію, – блогер — Політика – ТСН,  https://tsn.ua/politika/budanov-peretvoryv-povernennia-polonenykh-na-svoiu-osobystu-humanitarnu-misiiu-bloher-3035942.html
  25. СИРІ_ДАНІ_UA50_1_2026-03-07_08-26.docx