Суспільна та військово-аналітична увага традиційно фокусується на кінцевих засобах ураження — крилатих ракетах сімейства «Калібр», надзвукових ракетах П-800 «Онікс» або гіперзвукових комплексах «Циркон», за допомогою яких держава-агресор здійснює регулярні терористичні удари по цивільній та критичній інфраструктурі України. У фокусі обговорень опиняються пуски з акваторій Чорного та Каспійського морів, тактико-технічні характеристики самих ракет та кількість носіїв […]

Суспільна та аналітична увага часто фокусується на кінцевих засобах ураження — крилатих і балістичних ракетах, винищувальних авіакомплексах чи ударних гелікоптерах, поза фокусом залишається їхнє «серце» — силові установки (двигуни).  Без стабільного виробництва та модернізації двигунів функціонування російської воєнної машини є фізично неможливим. Проте тривала війна високої інтенсивності виявила глибокі системні проблеми у російському двигунобудуванні. Незважаючи […]

Аналіз поточного зрізу соціальної обстановки на території тимчасово окупованого Кримського півострова, проведений із застосуванням інструментарію OSINT та методів оцінки соціальної динаміки, свідчить про досягнення критичної фази дестабілізації окупаційного режиму.1  Протягом останніх діб, зокрема станом на 25 червня 2026 року, ситуація характеризується безпрецедентним посиленням зовнішнього військового та кінетичного впливу з боку Сил оборони України.2 Цей вплив […]

Станом на середину 2026 року макроекономічна та соціотехнічна модель Російської Федерації увійшла у фазу глибокого, математично незворотного структурного виснаження, що характеризується процесом тотального «проїдання майбутнього».  Безпрецедентне в новітній історії спрямування державного бюджету на невідновлювані військові витрати, які разом із розширеним силовим блоком поглинають від 40% до 50% усіх федеральних асигнувань, спричинило масштабні, системні дисбаланси в […]

У контексті глобальної архітектури безпеки та повномасштабного збройного конфлікту на європейському континенті, військово-промисловий комплекс (ВПК) Російської Федерації постає як один із ключових об’єктів для системного аналізу та деконструкції.  Основою доктрини стратегічного стримування та концепції обмеження доступу і маневру (Anti-Access/Area Denial, A2/AD) збройних сил РФ є зенітно-ракетні комплекси великої дальності, серед яких домінуючу роль відіграють системи […]

Розвиток сучасних архітектур штучного інтелекту, зокрема великих мовних моделей (LLM) з сотнями мільярдів параметрів, мультимодальних систем та алгоритмів комп’ютерного зору реального часу, перебуває у прямій математичній та фізичній залежності від доступу до високопродуктивних тензорних та графічних процесорів (GPU/TPU).  Цей вузькоспеціалізований сегмент глобального ринку залишається жорстко монополізованим західними корпораціями, насамперед американськими гігантами Nvidia та AMD.  Російська […]

Глобальний макроекономічний перехід до високотехнологічної економіки, інтеграція автономних систем, розвиток генеративного штучного інтелекту (ШІ) та конструювання передових систем озброєння радикально змінюють архітектуру сучасної безпеки. Найменш дослідженим простором сучасного протистояння є когнітивний домен — простір інтерпретацій, суджень, переконань, сприйняття та прийняття рішень. Епоха «когнітивного зламу»   офіційно настала. Маніпулювання когнітивними процесами — від рівня нейронного субстрату до […]

Сучасний стан українського суспільства характеризується безпрецедентним рівнем психологічного та емоційного виснаження, що є прямим наслідком війни, економічної турбулентності та безперервного екзистенційного стресу. Станом на першу половину 2026 року, в умовах пролонгації дії правового режиму воєнного стану та загальної мобілізації, спостерігається небезпечна динаміка трансформації латентного суспільного невдоволення у відкриту радикалізацію.  Цей процес не є виключно стихійним; […]

Сучасний інформаційно-комунікаційний простір Російської Федерації перебуває у стані безпрецедентної структурної трансформації. Ця трансформація зумовлена не еволюційним розвитком національного ІТ-сектору чи органічним зростанням інноваційного потенціалу, а екзистенційними викликами міжнародної ізоляції, безповоротною втратою доступу до передових західних технологій, дефіцитом апаратних компонентів та стрімкою деградацією власних державних інституцій. В умовах тотального санкційного тиску Російська Федерація фактично втратила можливість […]