Історично видобуток та первинна переробка урану в Україні здійснювалися виключно державним підприємством «СхідГЗК», інфраструктура якого географічно зосереджена переважно в Кіровоградській області (Смолінська, Інгульська, Новокостянтинівська шахти) та частково у Дніпропетровській області (гідрометалургійний завод у місті Жовті Води). 

Протягом останніх десятиліть підприємство функціонувало в умовах гострого дефіциту капітальних інвестицій. Шахтний фонд потребує негайної та глибинної модернізації: зношеність вентиляційних систем, застарілий парк гірничошахтного обладнання та енергоємні технології видобутку роблять собівартість українського урану неконкурентоспроможною на світовому ринку. Економічний стан підприємства супроводжується перманентними кризами.

Перебої з електропостачанням та руйнування логістичних ланцюгів поставили СхідГЗК на межу виживання. Оціночна вартість повномасштабної модернізації та введення в експлуатацію нових горизонтів (зокрема, на перспективній Новокостянтинівській шахті) становить сотні мільйонів доларів. У таких умовах здатність державного апарату самостійно відродити промисел та вивести його на рівень, необхідний для забезпечення енергетичної безпеки країни, розцінюється як вкрай низька.

Стратегія BGV Group Management

На цьому фоні інвестиційна група BGV Group Management пропонує кардинально інший, приватно-корпоративний підхід. ТОВ «Атомні енергетичні системи України» (АЕСУ), підконтрольне Геннадію Буткевичу, офіційно ініціювало перед Міжвідомчою комісією з організації укладення та виконання УРП питання про оголошення конкурсів на розробку чотирьох ключових ділянок.1

Аналіз пропозиції BGV Group виявляє високий рівень підготовки та значні фінансові амбіції інвестора. Об’єктами зацікавленості виступають:

  1. Северинське родовище (Кропивницький район, Кіровоградська область).
  2. Підгайцівське родовище (Кропивницький район, Кіровоградська область).
  3. Сафонівська ділянка (Баштанський район, Миколаївська область).
  4. Садова площа (Первомайський район, Миколаївська область).1

Компанія декларує високу готовність до реалізації проекту. За словами Буткевича, після отримання необхідних державних дозволів, BGV здатна налагодити процес видобутку урану протягом надзвичайно короткого терміну — від 1,5 до 2 років.1 Цей оптимістичний прогноз підкріплюється заявами про те, що група вже інвестувала понад 10 мільйонів доларів США у геологорозвідку та підготовчу стадію. Зокрема, лише на розвідку та підготовку Сафонівської ділянки (включаючи створення звіту за міжнародним стандартом JORC та Pre-Feasibility Study) було спрямовано 5,5 млн доларів.

Виробничий потенціал, заявлений компанією, є стратегічно значущим для держави. Декларується, що розробка Сафонівського, Садового та Северинського родовищ здатна забезпечити видобуток до 1340 тонн урану щорічно.1 Цей обсяг теоретично дозволяє повністю покрити потреби української атомної енергетики, що означатиме повне імпортозаміщення та досягнення енергетичної автономії в частині ядерного палива.

Інструмент Угоди про розподіл продукції (УРП) є специфічним правовим режимом, який фіксує правила гри на десятки років і обмежує подальше регуляторне втручання держави.1 Головний ризик полягає у моделі так званого «зняття вершків» (cherry-picking). 

Якщо BGV Group буде видобувати уранову руду на нових, найбагатших родовищах і використовуватиме державний гідрометалургійний завод СхідГЗК у Жовтих Водах лише як підрядника для доведення сировини до товарного оксидного концентрату, це може створити певну синергію.12 Однак, якщо приватний інвестор, спираючись на політичний вплив, ініціює приватизацію або довгострокову оренду найцінніших активів (наприклад, самого заводу або найбільш перспективної Новокостянтинівської шахти), держава залишиться з найзбитковішими, виснаженими активами.12 У державній власності залишаться старі шахти з колосальними експлуатаційними витратами та, що найголовніше, екологічно небезпечні хвостосховища, утримання яких ляже тягарем на платників податків. 

Це відтворить класичну для країн транзитної економіки схему: приватизація прибутків та націоналізація збитків.

Стратегічна цінність урану

Оцінка перспектив передачі уранових родовищ приватному власнику неможлива без урахування найширшого військово-стратегічного контексту. Уран в Україні більше не розглядається виключно як паливо для цивільних АЕС. На тлі екзистенційної війни та невизначеності щодо майбутніх безпекових гарантій (ілюзорність Будапештського меморандуму), питання відновлення ядерного статусу України активно обговорюється на найвищому рівні.

Аналіз матеріалів щодо ядерних перспектив України свідчить, що держава зберігає потужний економічний, ресурсний та науково-технічний базис для створення ядерної зброї.2 За оцінками експертів, існує два основних шляхи відновлення ядерного арсеналу:

  • Стандартний (Урановий) сценарій: Передбачає використання збагаченого урану (U-235 до рівня 90%). Це складніший та дорожчий шлях, який вимагає розробки та впровадження високошвидкісних центрифуг. Незважаючи на відсутність таких центрифуг на даний момент, Україна має наукову базу для їх створення. За цього сценарію, за умови щорічного фінансування на рівні 200–300 млн доларів, створення боєзапасів може зайняти від 5 до 7 років.2
  • Прискорений (Плутонієвий) сценарій: Вважається значно простішим і швидшим. Він передбачає будівництво невеликого реактора-виробника збройового плутонію та радіохімічного заводу для його виділення з відпрацьованих ТВЕЛів. За наявності політичної волі та фінансування близько 1 млрд доларів, експерти (зокрема, керівник Дніпропетровської філії Національного інституту стратегічних досліджень А. Шевцов) стверджують, що створення зброї можливе всього за 6 місяців. Цей шлях дозволив би швидко отримати близько 100 ядерних зарядів середньої потужності.2

Крім того, Україна зберігає значний потенціал у ракетобудуванні (історично 13 з 20 ракетних комплексів СРСР розроблялися в українських КБ «Південне» та ВО «Південмаш»), а також має потужності для створення важкої води та електроніки.2

Урановий фактор є фундаментальним у цих розрахунках. Україна є одним із найбагатших на уран регіонів світу, маючи діючу інфраструктуру видобутку та первинної переробки.2 Якщо держава розглядає — навіть на рівні гіпотетичного плану стримування — можливість створення ядерної зброї, сировинна база стає питанням вищого рівня національної безпеки.

Передача контролю над цим ресурсом приватному інвестору в такий критичний момент створює безпрецедентну вразливість. Власник уранових родовищ стає не просто бізнесменом у сфері енергетики, а ключовим гравцем у системі національної оборони. 

Від його управлінських рішень, фінансового стану та лояльності залежатиме не лише генерація електроенергії, а й сама можливість держави реалізувати стратегію ядерного стримування. Це кардинально змінює баланс сил між державою та капіталом.

Ризики «Недоторканності»

Критичним наслідком передачі стратегічної галузі в руки приватного власника є не економічні чи технологічні виклики, а системна зміна політико-правового балансу в державі. Передача уранових родовищ Буткевичу загрожує формуванням інституту «абсолютної недоторканності» (untouchability) та реалізацією сценарію «Too Big to Fail» (Занадто великий, щоб збанкрутувати).

Концепція TBTF традиційно застосовується до фінансового сектору для опису установ, чиє банкрутство може призвести до колапсу всієї економіки, через що держава змушена рятувати їх за рахунок платників податків.5 В енергетичному секторі цей феномен є ще більш вираженим.6

Компанії, що контролюють критичну енергетичну інфраструктуру, часто розглядаються як “занадто великі”, оскільки їхня зупинка загрожує національній безпеці, функціонуванню систем життєзабезпечення (лікарні, транспорт) та обороноздатності держави.15 У випадку України, де атомна енергетика забезпечує понад половину всієї генерації, стабільне постачання урану є питанням виживання нації.

Якщо BGV Group Management монополізує або захопить критичну частку видобутку урану в Україні, держава потрапляє у пряму залежність. У разі неефективного управління, фінансових криз або навмисного саботажу з боку приватної компанії, уряд не зможе дозволити їй збанкрутувати чи зупинити роботу. Держава буде змушена дотувати її, покривати збитки або йти на політичні поступки. 

Це породжує класичний моральний ризик (moral hazard): знаючи, що держава гарантовано втрутиться для порятунку підприємства (оскільки альтернативою є енергетичний колапс), приватний власник втрачає стимули до обережного ризик-менеджменту і може впроваджувати надзвичайно ризиковані бізнес-моделі.16

Володіння таким активом автоматично конвертується у непропорційну політичну владу. Передача Буткевичу стратегічної галузі вводить державу у стан його фактичної юридичної та політичної недоторканності.

Якщо правоохоронні органи, антикорупційні структури (наприклад, НАБУ чи САП) або податкова служба ініціюють розслідування проти Геннадія Буткевича або топменеджменту його компаній (навіть за звинуваченнями, не пов’язаними з ураном — наприклад, у податкових махінаціях у сфері рітейлу), олігарх отримує безпрецедентний важіль шантажу.

Будь-які процесуальні дії (арешт рахунків, затримання керівників, обшуки в офісах АЕСУ) можуть бути використані власником як привід для тимчасової зупинки роботи уранових шахт або затримки поставок. Зупинка видобутку миттєво б’є по національній безпеці. Зіткнувшись із дилемою — застосувати закон і ризикувати зупинкою атомної галузі, або піти на кулуарний компроміс і призупинити слідство.19

Цей параліч правосуддя генерує стан повної недоторканності. Олігарх опиняється над законом. Будь-яке падіння його авторитету, звинувачення чи спроба посадити його за ґрати автоматично екстраполюється на всю уранову галузь. Система замикається у порочне коло, де безвідповідальність власника живиться його критичною важливістю для держави.

Елементи ризику TBTFНаслідки для державиНаслідки для приватного власника (BGV)
Економічна залежністьВтрата суверенітету над паливним циклом АЕС; необхідність субсидіювати компанію у разі її збитковості.Гарантований ринок збуту; перекладання фінансових ризиків на державний бюджет.
Юридична недоторканністьНездатність правоохоронної системи притягнути власника до відповідальності через загрозу зупинки стратегічного підприємства.Імунітет від кримінального та антимонопольного переслідування (Regulatory capture).
Екологічна безпекаРизик отримання у спадок екологічних катастроф після виснаження найрентабельніших ділянок.Максимізація прибутку без гарантованої відповідальності за довгострокову рекультивацію.

Ризик недоторканності посилюється обраним механізмом легалізації — Угодами про розподіл продукції (УРП).1 УРП за своєю природою розроблені для захисту інвестора. Вони заморожують податкове та регуляторне законодавство на момент підписання угоди (часто на термін від 20 до 50 років), гарантуючи інвестору стабільність.11

В умовах слабких інституцій України це означає, що держава добровільно відмовляється від суверенного права змінювати екологічні чи соціальні вимоги до компанії у майбутньому. Якщо договір буде виписано на користь інвестора, держава не матиме легальних важелів впливу на компанію без ризику багатомільярдних позовів у міжнародних арбітражах.21

Уроки управління приватним ядерним сектором

Оцінюючи наміри BGV Group, необхідно звернутися до міжнародного досвіду. Залучення приватного капіталу в урановидобувну та ядерну галузі не є унікальним, проте його успіх або провал напряму залежить від спроможності державних інституцій жорстко контролювати інвестора.

Крах Westinghouse

Найяскравішим сучасним прикладом того, як приватна компанія стає критичною загрозою для держави в ядерній сфері, є історія американської корпорації Westinghouse Electric Company. Будучи світовим лідером і піонером у будівництві реакторів, компанія (на той час дочірня структура японської Toshiba) у 2017 році подала заяву про банкрутство (Chapter 11).10 Причиною стали катастрофічні перевитрати та затримки при будівництві нових реакторів AP1000 у США (проекти Vogtle та V.C. Summer).10

Банкрутство Westinghouse поставило під загрозу всю ядерну галузь США та Великої Британії. Уряд Сполучених Штатів опинився в безвихідній ситуації: ліквідація компанії означала б втрату критичних технологій та зупинку розвитку атомної енергетики. Крім того, виникла реальна загроза того, що активи збанкрутілої корпорації можуть бути викуплені структурами з країн, що становлять загрозу національній безпеці (наприклад, з Китаю чи РФ).22 Уряд був змушений втручатися в ринковий процес, блокувати потенційні ворожі поглинання та сприяти реструктуризації. Зрештою, компанію викупив канадський консорціум (Cameco та Brookfield).9 Цей прецедент доводить: у ядерному секторі прибутки завжди приватизуються, але ризики та збитки неминуче націоналізуються. Якщо проект Буткевича зазнає невдачі, рятувати галузь доведеться українському уряду за рахунок бюджету.

Токсична спадщина нерегульованого видобутку

Ще один урок зі США стосується безпосередньо видобутку урану приватною ініціативою. У період холодної війни (1940-1960-ті роки), прагнучи швидко наростити ядерний арсенал, уряд США стимулював приватні компанії до видобутку урану з мінімальним регулюванням.8 Після виснаження запасів багато компаній просто зникли або збанкрутували, залишивши по собі тисячі покинутих шахт і відкритих хвостосховищ. Наймасштабніша екологічна катастрофа сталася на землях корінного народу Навахо, де приватні компанії покинули понад 500 об’єктів, що призвело до епідемії онкологічних захворювань серед місцевого населення.8 Сьогодні ліквідація цих наслідків коштує уряду США мільярди доларів. Це яскрава ілюстрація ризику того, що приватний бізнес, максимізуючи прибуток, може ігнорувати довгострокові екологічні наслідки, перекладаючи тягар на державу.

Сьогодні США знову визнають забезпечення ураном питанням національної безпеки, намагаючись відродити власний видобуток через приватні компанії (наприклад, Energy Fuels), щоб зменшити критичну залежність від імпорту з РФ та її союзників.23

Моделі успішного управління (Канада, Австралія, Франція)

Успішні приклади приватного видобутку урану існують у Канаді (наприклад, Cameco) та Австралії (BHP).26 Приватний капітал забезпечив мільярдні інвестиції та високу ефективність. Однак їхній успіх ґрунтується на надзвичайно жорсткій інституційній базі. Держава здійснює безкомпромісний контроль за екологією, вимагає створення гігантських трастових фондів для майбутньої рекультивації ще до початку видобутку, а судова система гарантує, що жодна корпорація не зможе отримати імунітет від закону.

Іншим шляхом йдуть країни, що розвиваються (наприклад, Узбекистан, Йорданія). Щоб уникнути монополізації галузі місцевими олігархами, вони створюють спільні підприємства з визнаними світовими гігантами з державною часткою (зокрема, з французькою компанією Orano).29 Це гарантує доступ до передових технологій, дотримання стандартів МАГАТЕ та унеможливлює створення «недоторканних» монополій всередині країни.

Заяви BGV Group про намір залучити “іноземних партнерів” 1 відповідають світовим трендам, але критично важливо, хто саме матиме операційний та юридичний контроль над процесом. Якщо іноземці будуть лише міноритарними інвесторами, а контроль залишиться за структурами Буткевича, ризик олігархічного захоплення не зникає.

Висновки

Аналіз ситуації навколо намірів BGV Group Management Геннадія Буткевича розробляти уранові родовища в Україні виявляє фундаментальний конфлікт між гострою економічною необхідністю та безпрецедентними стратегічними ризиками.

Державна монополія в особі СхідГЗК довела свою неспроможність самостійно відродити урановидобувну галузь і забезпечити енергетичну незалежність країни. Компанія BGV Group пропонує об’єктивно найшвидший та фінансово найзабезпеченіший шлях реанімації промислу (інвестиції понад 10 млн дол., готовність стартувати за 1,5-2 роки, видобуток 1340 тонн/рік).1 Проте державний апарат чинить пасивний опір, усвідомлюючи небезпеку втрати контролю над стратегічним ресурсом.

Суспільство розглядає це як чергову олігархічну приватизацію у стилі 1990-х років, де прибутки будуть виведені, а екологічні наслідки залишаться місцевим громадам.

Головною загрозою є перехід держави у стан заручника. Монополізувавши ключову ланку ядерно-паливного циклу (що має критичне значення як для енергетики, так і для гіпотетичних військових програм 2), Буткевич ризикує перетворитися на гравця “Too Big to Fail”. Це гарантуватиме йому політичну та юридичну недоторканність, оскільки будь-яке кримінальне чи регуляторне переслідування власника загрожуватиме зупинкою стратегічного підприємства та колапсом енергосистеми.

Шляхи вирішення:

Для того, щоб залучити приватний капітал, але уникнути пастки «недоторканності», держава мусить радикально змінити архітектуру взаємодії:

  1. В Угодах про розподіл продукції (УРП) має бути жорстко прописане право держави миттєво і без суду перебирати на себе оперативне управління шахтами у разі банкрутства інвестора, порушення екологічних норм або відкриття кримінальних проваджень проти мажоритарних власників.
  2. Видобуток має здійснюватися не одноосібно компанією Буткевича, а в рамках консорціуму, де операційний контроль та відповідальність за безпеку нестиме велика міжнародна корпорація (на кшталт Orano чи Cameco).
  3. До початку видобутку інвестор зобов’язаний депонувати значні кошти на спеціальних захищених рахунках для гарантування майбутньої рекультивації родовищ, що унеможливить повторення сценарію токсичної спадщини США.

Передача уранової галузі в приватні руки може стати ефективним кроком до енергетичного суверенітету лише за умови, що держава діятиме з позиції сильного регулятора, здатного підпорядкувати інтереси олігархічного капіталу імперативам національної безпеки. Інакше приватизація урану стане найнебезпечнішою стратегічною помилкою країни.

Ігор Акімов, соціальний інженер, Директор Інституту соціальної динаміки та безпеки KRONOS

У розслідуванні активно використовувалися інструменти OSINT та штучний інтелект, зокрема моделі Gemini та Grok. Методи OSINT дозволили збирати та аналізувати відкриті дані з різних джерел, включаючи соціальні мережі, публічні бази даних та веб-ресурси. Gemini забезпечував глибокий аналіз текстових даних, виявлення закономірностей та прогнозування, тоді як Grok, створений xAI, використовувався для обробки складних запитів та генерування точних висновків на основі великих обсягів інформації. Поєднання цих технологій дозволило значно пришвидшити процес розслідування, підвищити точність отриманих результатів та виявити зв’язки, які могли б залишитися непоміченими традиційними методами.

Джерела
  1. Україна може виставити на аукціони уранові родовища … – NV,  https://biz.nv.ua/ukr/markets/ukrajina-mozhe-vistaviti-na-aukcioni-uranovi-rodovishcha-spivvlasnik-atb-ye-iniciatorom-50584244.html
  2. Украина получит ядерное оружие или нет – сколько лет нужно …,  https://telegraf.ua/blogs-opinions/2026-02-26/5934150-ukraina-mozhet-vplotnuyu-priblizitsya-k-sozdaniyu-yadernogo-oruzhiya-kak-eto-sdelat
  3. SCAN_RESULT_KR_2026-02-21_04-33.docx
  4. RAW_DATA_KR_2026-02-27_08-59.docx
  5. “The Quiet Coup” By Simon Johnson The Atlantic Monthly May 2009 The crash has laid bare many unpleasant truths about the Uni – Financial Crisis Inquiry Commission,  https://fcic-static.law.stanford.edu/cdn_media/fcic-testimony/2009-1020-Johnson-article.pdf
  6. STRATEGIC DETERRENCE LESSONS FROM BIG BANK FAILURES – War Room,  https://warroom.armywarcollege.edu/articles/strategic-deterrence/
  7. Financial Globalization: Culprit, Survivor or Casualty of the Great Crisis?,  https://ycsg.yale.edu/sites/default/files/files/financial_globalization.pdf
  8. Before the U.S. approves new uranium mining, consider its toxic legacy – PBS,  https://www.pbs.org/newshour/nation/before-the-u-s-approves-new-uranium-mining-consider-its-toxic-legacy
  9. They Faced Bankruptcy; Now They are Favorites for Building Krško NPP Unit 2,  https://info.westinghousenuclear.com/in-the-headlines/they-faced-bankruptcy-now-they-are-favorites-for-building-kr%C5%A1ko-npp-unit-2
  10. Westinghouse: Origins and Effects of the Downfall of a Nuclear Giant,  https://www.worldnuclearreport.org/Westinghouse-Origins-and-Effects-of-the-Downfall-of-a-Nuclear-Giant.html
  11. The current state and prospects of extracting critical raw materials in Ukraine – Bank Gospodarstwa Krajowego,  https://www.en.bgk.pl/files/public/en/files/Reports/The_current_state_and_prospects_of_extracting_critical_raw_materials_in_Ukraine.pdf
  12. В Україні зупинили видобуток урану, щоб приватизувати стратегічну галузь – розслідування – Еспресо Захід,  https://zahid.espreso.tv/v-ukraini-zupinili-vidobutok-uranu-shchob-privatizuvati-strategichnu-galuz-rozsliduvannya
  13. SCAN_RESULT_KR_2026-02-22_08-46.docx
  14. RAW_DATA_KR_2026-02-25_15-34.docx
  15. Navigating Financial Crises in the Energy Sector: Strategies for Industry Stability and Sustainability – Edinburgh University Press,  https://www.euppublishing.com/doi/10.3366/gels.2025.0135
  16. Too Big to Fool: Moral Hazard, Bailouts, and Corporate Responsibility – University of Minnesota Law School Scholarship Repository,  https://scholarship.law.umn.edu/cgi/viewcontent.cgi?article=1093&c>
  17. Can Electricity Companies Be Too Big to Fail?,  https://papers.ssrn.com/sol3/Delivery.cfm/SSRN_ID3076588_code2612564.pdf?abstractid=3076588
  18. What If a Large, Complex Financial Institution Fails? – NYU Stern,  https://www.stern.nyu.edu/sites/default/files/assets/documents/uat_026947.pdf
  19. Ukrainian_Crimes_2017-2020.pdf,  https://democracyfund.ru/userfiles/Ukrainian_Crimes_2017-2020.pdf
  20. NATIONAL INTEGRITY SYSTEM ASSESSMENT – Transparency International Ukraine,  https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2016/12/nis_assessment_eng.pdf
  21. Westwater Resources v. Türkiye, Award, 3 mars 2023 – Jus Mundi,  https://jusmundi.com/fr/document/decision/en-westwater-resources-inc-v-republic-of-turkey-award-friday-3rd-march-2023
  22. Westinghouse’s Bankruptcy and its Implications – CSIS,  https://www.csis.org/analysis/westinghouses-bankruptcy-and-its-implications
  23. Fueling the Future: Recommendations for Strengthening U.S. Uranium Security,  https://nationalsecurity.arizona.edu/news/fueling-future-recommendations-strengthening-us-uranium-security
  24. President Trump Announces Security Threat from Uranium Mining – Investors,  https://investors.energyfuels.com/2019-09-13-President-Trump-Announces-that-the-Significant-Challenges-Facing-U-S-Uranium-Mining-Are-a-National-Security-Issue
  25. For National Security, We Need Uranium Mined in America | RealClearEnergy,  https://www.realclearenergy.org/articles/2025/07/08/for_national_security_we_need_uranium_mined_in_america_1121510.html
  26. Uranium Exploration Planning, Management and Practice – Scientific, technical publications in the nuclear field | IAEA,  https://www-pub.iaea.org/MTCD/Publications/PDF/TE-2074web.pdf
  27. Uranium mining by country – Wikipedia,  https://en.wikipedia.org/wiki/Uranium_mining_by_country
  28. Uranium mining | EJOLT,  http://www.ejolt.org/wordpress/wp-content/uploads/2014/11/141115_U-mining.pdf
  29. Jordan And France To Create Uranium Mining Partnership – NucNet,  https://www.nucnet.org/news/jordan-and-france-to-create-uranium-mining-partnership
  30. Uzbekistan and France Strengthen Economic Partnership Through Uranium Mining Initiatives – MINEX Europe 2025,  https://2025.minexeurope.com/uzbekistan-and-france-strengthen-economic-partnership-through-uranium-mining-initiatives/